Сайт «Антикор» вже більше 10 років займається публікацією замовних матеріалів, російської пропаганди та вигаданих компроматів на публічних осіб, змушуючи героїв своїх публікацій платити гроші за їх видалення. Не дивлячись на спроби поліції притягнути власників сайту Костянтина Черненка, Сергія Хантіля, Юрія Горбаня та інших до кримінальної відповідальності за вимагання грошей, вони продовжують свою незаконну діяльність і сьогодні.
Що може бути огидніше корупції? Лише корупція під виглядом боротьби з корупцією. В цій історії мова пойде про так званий антикорупційний медіа-портал «Антикор», що під виглядом антикорупційної діяльності вже багато років займається тим, що публікує замовні статті на своєму сайті, а потім вимагає в героїв цих статей гроші за видалення публікації. І скільки б поліція не відкривала кримінальних проваджень на адміністрацію цього сайту, скільки б позовів на них не подавали до суду жертви шантажу, «Антикор» продовжує працювати і займатись своєю ганебною діяльністю. Тож, ми вирішили відшукати осіб, що стоять за цим сайтом та які таким чином заробляють надприбутки та поки що залишаються безкарними.
Як працює схема сайту «Антикор» по вимаганню грошей?
Портал «Антикор», що позиціонує себе як антикорупційний, — фактично майданчик виключно для розміщення замовних матеріалів, а також редакційних статей про осіб та компанії з недостовірною компроментуючою інформацією про них, мета яких — змусити героїв публікацій вийти на зв’язок з анонімними адміністраторами порталу, під час якого останні пропонують вирішити питання з видаленням наклепу за гроші.
Як саме відбувається шантаж адміністраторами сайту «Антикор», детально розписано в матеріалах одного з чотирьох кримінальних проваджень, відкритих в період 2019-2021 років за статтями 182 та 189 Кримінального кодексу України — порушення недоторканості приватного життя та вимагання.
Слідчі встановили, що за порталом «Антикор» стоять учасники громадської організації «Комітет по протидії корупції в органах влади», якіпід виглядом боротьби із корупцією організували злочинну схему по вимаганню грошей від посадових осіб органів державної влади, бізнесменів та їх близьких родичів за видалення провокаційних та недостовірних відомостей, які попередньо розміщуються на порталі «Антикор».
«Ці особи здійснюють незаконне збирання, зберігання, використання та зміну інформації, створюють інформацію, яка не відповідає дійсності, зокрема, що стосується і приватного життя, про державних службовців, бізнесменів, політиків, осіб, які займають впливове становище у суспільстві, ведуть публічний спосіб життя та для яких розповсюдження інформації, що компрометує їх, є не бажаною та такою, що завдає збитків, яку в подальшому розповсюджують через мережу підконтрольних веб-сайтів. Після опублікування такої інформації, зв’язуються із особами, про яких опублікована інформація, та вимагають сплату грошових коштів за знищення та припинення публікування такої інформації», — йдеться в матеріалах кримінального провадження.
Допоки герой публікації не звернеться на електронну пошту редакції [email protected] з проханням видалити статтю та не заплатить за це гроші, наклеп буде продовжувати поширюватись через веб-сайт. Але і після сплати грошей через деякий час на сайті знову з’являються матеріали про цю особу за принципом «якщо заплатив раз — заплатить і вдруге».
Скільки сайт «Антикор» заробляє на шантажі героїв своїх статей?
Раніше з багаточисельних публікацій у ЗМІ було відомо, що сайт бере досить невеликі гроші за розміщення матеріалів замовного характеру — від 50 доларів за новину до 300 доларів за статтю. Сьогодні ж, за даними учасників ринку, сайт «Антикор» бере за розміщення замовної публікації від 150 до 200 доларів, в рідких випадках — до 2000 тисяч доларів. Однак, основний свій заробіток власники сайту отримують не за розміщення, а за видалення статей. Ціна за це починається з 3000 тисяч доларів.
В матеріалах кримінального провадження йдеться, що станом на 2018 рік адміністратори порталу пропонували за видалення публікації заплатити їм 6 тисяч доларів США, в 2021 році ця сума вже складала 0,37 біткоїна, шо тоді в еквіваленті становило 14 тисяч доларів США.
Для того, аби перевірити, чи продовжує «Антикор» займатись вимаганням сьогодні, і які гроші сайт заробляє цим, ми вирішили провести власний експеримент та написали на зазначену в описі телеграм-каналу «Антикору» адресу акаунту @Joshgrant1 лист з питанням, яким чином можна видалити публікацію на сайті та пост про неї в телеграм-каналі «Антикор» та скільки це коштуватиме. Для експерименту ми обрали «свіжу» статтю від 14 жовтня «Куди зник ставленик російських бандитів народний депутат Валерій Дубіль після російського вторгнення?».
Відповідь надійшла вже з іншого акаунту @denpop1, де співрозмовник представився Денисом, співробітником неназваного рекламного агентства. В своїй відповіді Денис запропонував «річну кампанію» співробітництва, що включає видалення небажаних публікацій, розміщення на сайті двох своїх статей та зобов’язання не публікувати в подальшому негативні матеріали про народного депутата. За все це «Антикор» запропонував заплатити 12 тисяч доларів на криптогаманець.
Як жертви сайту «Антикор» намагались з ним судитись
Деяки жертви «антикорівського» шантажу йшли іншим шляхом — через суд. Але найчастіше це не допомагало, бо власники сайту вміло приховали данні про себе, що суди у більшості справ не могли знайти та довести, власне, хто має відповідати за поширення наклепу на сайті «Антикор».
Про масштаб діяльності «Антикору» свідчить 1060 судових документів в Єдиному реєстрі судових рішень, пов’язаних з цим сайтом. Спростувати інформацію про себе, розміщену на «Антикорі», через суд, наприклад, в свій час намагались ТОВ «АТБ», перший заступник голови «Укравтодору» Роман Косинський, власник готелів В’ячеслав Юткін та політик Геннадій Корбан, якому на «Антикорі» присвячені одразу 573 негативні статті. В більшості випадків суди відхиляли позови через те, що встановити та зв’язатися з власниками сайту не вдавалось.
Однак, були й приклади виграних справ. Генеральному директору ДП «Укрспирт» Михайлу Лабутіну спершу не вдалось домогтись справедливості у суді також через те, що не було встановлено доказів того, що власники сайту є його власниками, але згадом суд все ж таки зобов’язав «Антикор» спростувати факти, викладені в статті про Лабутіна. Матеріал було видалено, але… через три роки він знову з’явився на сайті. Рівень нахабності адміністраторів порталу вражає.
Два роки з «Антикор» судилось і ТОВ «Фармагейт», про хабарництво якого сайт опублікував одразу дві статті, і в результаті їхній позов про визнання інформації недостовірною та її спростування було задоволено. Однак, статті так досі і не видалені з сайту.
В травні 2024 року перемогу у суді проти «Антикору» здобув бізнесмен, голова Наглядової ради алкогольного холдингу Global Spirits Євген Черняк, про якого на сайті була поширена стаття з інформацією про те, що його бренд горілки «Хортица» продовжує продаватись в росії. Юристи Черняка довели в суді, що ця інформація є недостовірною, але це не допомогло — стаття досі «висить» на сайті.
Як сайт «Антикор» пов’язаний з росією
Звинувачуючи бізнесмена Черняка в продовженні роботи в рф, сам портал «Антикор» мав би відповісти за свою проросійську діяльність впродовж років. Даний сайт неодноразово поширював російські пропагандистські наративи та відверту антиукраїнську пропаганду.
Наприклад, ще у 2014 році була опублікована стаття з назвою «Громадянська війна в Україні доїдає рештки бюджету», в якій було зазначено наступне: «Саме українські каральні загони вторглися на територію південного сходу, а тому й відповідальність за будь-які види збитків несе саме Київ». В іншому матеріалі «Антикор» називав Революцію Гідності «державним переворотом», а учасників Майдану — «бойовиками, які підпалювали Беркут».
Як пише видання «368.media», в 2016 році «Антикор» опублікував матеріал із цитатою російського актора Гоші Куценко, який наговорив маячні про те, що «в Україні вмиваються кров’ю бабусь та дідусів». У 2018-му сайт розповсюджував тезу російського пропагандиста Соловйова, який порівняв Україну з шакалом і заявив, що в ній живуть «кінчені нацисти». В тому ж році портал «Тексти» провів дослідження, згідно з яким «Антикор» увійшов до ТОП-10 українських сайтів, які спеціалізуються на розповсюдженні фейків.
Вірогідно, що власники «Антикору» не гребують брати гроші не тільки в замовників наклепів на українських публічних осіб, але й у російських спецслужб, що вже 10 років намагаються розхитати внутрішньо-політичну ситуацію в Україні за допомогою розповсюдження антиукраїнської пропаганди.
Однак, наступні факти можуть вказувати й на те, що співпраця «Антикору» з рф может бути більш тісна, аніж просто публікація замовних статей з кремлівськими наративами. По-перше, станом на 2021 рік домен сайту «Антикор» переїхав на виділений IP російського хостингу Variti — 185.203.72.75. За даними Website Reports, під одним Google Ads Publisher ID (4336163389795756) разом з «Антикором» працювали такі російські інформаційні «смітники», як Novostiua.org, Glavk.info, Kompromat1.info та Oplatru24.ru. Ще у 2018 році ЗМІ писали, що «Антикор» фактично працює з території росії, а контент «Антикора» та пов’язаних з ним ресурсів доступний для російського читача.
На даний момент сайт використовує захист від Ddos-атак російського походження Variti, тобто весь трафік і всі відвідування сайту проходять через контрольовані російською компанією антиддос сервери. Більш того, довгий час на вхідні повідомлення на електронну пошту «Антикор» відповідав з електронної скриньки [email protected], створеної на базі російського сервісу.
Хто стоїть за сайтом «Антикор»?
На веб-сайті «Антикор», зрозуміло, не вказано жодного імені — ані власника, ані головного редактора, ані журналістів. В контактах зазначена лише електронна пошта та адреса: вул. Глибочицька, 13, сек.1, оф. 2. За цією адресою знаходиться житловий комплекс «Львівський квартал». Знайти там офіс порталу «Антикор» не вдається.
Власником торгової марки «Антикор» з 12 грудня 2016 року виступає компанія Teka-Group Foundation, що зареєстрована в Республіці Панама та заснована, в свою чергу, белізським офшором Hamilton Management Ltd. Іншими словами — заховали кінці якнайдалі.
Але заявником на реєстрацію торгової марки виступав такий собі Черненко Костянтин Євгенович, що зареєстрований за адресою вулиця Бособрода, 87 в місті Прилуки Чернігівської області.
За даними слідчих, саме 42-річному уродженцю міста Прилуки Костянтину Черненку належить та підконтрольний сайт «Антикор»: саме з його банківських рахунків, відкритих в «Monobank» та «Райфайзен Банк Аваль», та на які надходять гроші від посередників, відбуваються оплати послуг з оренди та обслуговування серверного обладнання для забезпечення функціонування веб-порталу «Антикор».
До 2012 року Костянтин Черненко займався торгівлею з лотків та на ринках — саме з таким видом діяльності був зареєстрований його ФОП. З 2007 по 2012 роки також був помічником народного депутата України 6-го скликання В’ячеслава Коваля. Також відомий тим, що в свій час очолював Прилуцький міський осередок громадської організації «Фронт змін».
В липні 2012 року Черненко став одним зі співзасновників вже згаданої вище громадської організації «Комітет по протидії корупції в органах влади». Разом з ним її засновниками виступили Віктор Сайко та Сергій Хантіль, про якого — трохи нижче.В 2013 році почав свою роботу сайт «Антикор», який став чи не одразу приносити Черненку гарні доходи. В квітні 2014 року він придбав квартиру у Броварах площею 61 квадратний метр за майже 37 тисяч доларів, а через декілька місяців, у липні 2014 року, купив ще й позашляховик Toyota RAV4.
Черненко має 7-річного сина Тимофія від цивільної дружини 36-річної Марії Золкіної, що працює політичною аналітикинею фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та партнеркою лоббі-агенції LD Agency.
Друга встановлена особа, що причетна до діяльності «Антикору» — це також уродженець міста Прилуки Хантіль Сергій Миколайович, який разом з Черненком проходить в матеріалах кримінальних проваджень проти «Антикору» як член злочинної групи по вимаганню грошей з політиків та бізнесменів, а також як реєстрант сайту «Антикор» — в матеріалах судових справ.
Фактично він — довірена особа та помічник Черненка. Їхній зв’язок прослідковується по тому, що певний час, за оперативною інформацією правоохоронних органів, для вимагання грошей з героїв публікацій сайту «Антикор» використовувалась електронна пошта [email protected], зареєстрована Сергієм Хантілем. При реєстрації цієї скриньки Хантіль використав мобільний номер +380937444516, що фактично перебував у користуванні Костянтина Черненка. Практично весь трудовий шлях Сергія Хантіля пов’язаний з ГО «Комітет по протидії корупції в органах влади» та сайтом «Антикор».
Окрім них слідчі встановили також ще декілька осіб, які обгрунтовано підозрюються в приналежності до злочинної діяльності сайту «Антикор».
57-річна Леся Журавська працювала головним бухгалтером у прилуцьких ТОВ «Телерадіокомпанія «ТІМ», ПП «Телерадіокомпанія «Інтелектуальні кабельні системи», а також ВАТ «Будмаш», ВАТ «Укрнафта» та ТОВ «Ал’янс-Плюс». В діяльності злочинної групи «Антикору» вона також грає роль «бухгалтера»: за даними слідства, на банківські рахунки, відкриті на її ім’я, переводились гроші від посередників, що займались фактичним зв’язком з жертвами шантажу.
Серед таких посередників встановлений Беца Михайло Федорович, який, згідно даних на його сторінці в соціальній мережі Facebook, працював в ТОВ «Український медіа холдинг» олігарха часів Януковича Сергія Курченка. Окрім цього, Михайло Беца є засновником рекламного агентства «Баїнг Прес», що, вірогідно, і є тим агенством, представники якого відповідають на листи з пропозиціями видалити небажані статті за 12 тисяч доларів.
В матеріалах кримінальних проваджень проти «Антикору» в якості посередників проходять також прізвища Олександра Канівця — рідного брата дружини Костянтина Черненка, а також Д.Шпакович, М.Сарай та В.Осадчий, з рахунків яких у «ПриватБанку» систематично надходили гроші на рахунки Костянтина Черненка та Лесі Журавської.
Як Юрій Горбань та Богдан Горбань пов’язані з «Антикор»
Однак, як виявилось в ході розслідування, це — ще не всі особи, що мають стосунок до діяльності сайту «Антикор». Автор петиції на сайті президента України від 2 лютого 2022 року «Про застосування санкцій проти видання «Антикор», яке поширює російську пропаганду» Роман Камальдінов, зазначив, що «з судових справ випливає, що засновником та керівником «Антикора» є Юрій Горбань, а Черненко — головний редактор. Юристом компанії виступає син Юрія Горбаня — Богдан. А Сергій Хантиль проходить у судових справах як реєстрант сайту».
Підтвердити напряму, що засновником та керівником «Антикора» є дійсно Юрій Горбань, не вдається: в матеріалах кримінальних проваджень згадується його ім’я як причетного до діяльності порталу, але без визначеної ролі. Однак, його прямий зв’язок з іншими членами групи людей, що стоять за «Антикором», прослідковується чітко.
Юрій Горбань — також уродженець Прилуцького району Чернігівської області, як і Черненко, Хантіль та Журавська. Майже все своє професійне життя він працював журналістом: ще в 90-ті роки кореспондентом служби новин Українського радіо, випусковим редактором інформагентства «Укрінформ», редактором та спеціальним кореспондентом телеканалу «1+1», також працював на телеканалі «СТБ». З 2016 по 2018 роки Горбань був заступником головного редактора інтернет-видання «Український інтерес».
З його сторінки у Facebook відомо, що сьогодні він працює прес-секретарем у фонді «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», який займається дослідженням громадської думки українців, та в якому (чи збіг?) працює цивільна дружина Костянтина Черненка Марія Золкіна.
Коли саме Горбань почав працювати у фонді — невідомо, як невідомо, чим він займався після 2018 року, коли пішов з видання «Український інтерес». Враховуючи загальновідомий факт про низький рівень заробітних плат в українських медіа, чесно накопичити великих грошей, працюючи в Україні журналістом, неможливо. Однак, у серпні 2019 року Горбань купив новенький позашляховик Toyota Land Cruiser Prado вартістю не менше 60 тисяч доларів. Чи випадково не за гроші від сайту «Антикор»?
Прямим підтвердженням близьких стосунків Юрія Горбаня з Костянтином Черненком та Сергієм Хантілем стали фотокартки, опубліковані на сторінці в Instagram Богдана Горбаня — сина Юрія Горбаня. На цих світлинах, датованих вереснем і груднем 2017 року, можна побачити за одним столом в одному з найдорожчих ресторанів Києва Vino e Cucina та у ресторані Toscana Grill, власне, Богдана Горбаня та його батька разом з Костянтином Черненком та Сергієм Хантілем.
Окрім того, з соцмереж Горбаня-молодшого стає зрозуміло, що він близько контактував з реєстрантом торгової марки «Антикор» Костянтином Черненко ще з 2015 року, а в деяких судових рішеннях за позовами жертв вимагання сайту «Антикор» 28-річний Богдань Горбань дійсно виступав представником та захисником сайту.
Цікаво, що у 2019 році Богдан намагався працевлаштуватись у Національне антикорупційне бюро України заступником начальника Управління зовнішніх комунікацій, а у 2020 році — головним спеціалістом-юрисконсультом відділу правового забезпечення та супроводження представництва в судах (логічно, бо є ж богатий досвід представництва в судах сайту, що займається вимаганням), але обидва рази не пройшов конкурс.
Паралельно з цим він є помічником двох народних депутатів України з групи «Довіра» Олександра Сухова та Сергія Вельможного, що на момент обрання депутатами обидва були радниками голови благодійної організації «Фонд Сергія Шахова». Сергій Шахов — народний депутат України 8 та 9 скликань, член партії «Наш край», що з березня 2023 року перебуває в розшуку НАБУ по обвинуваченню у незаконному збагаченні та приховуванні двох елітних будинків, 27 земельних ділянок, 13 квартир у Києві, 8 паркомісць та двох автомобілів на загальну суму 88 млн грн.
Красномовний факт: знайти хоч одну негативну публікацію на сайті «Антикор» про народних депутатів Сухова або Вельможного, на яких працює Богдан Горбань, неможливо. Сайт, що поливає брудом чи не кожну публічну особу в Україні з розрахунком «нагріти» грошей з них, чомусь обходить стороною цих двох людей, обмежуючись лише нейтральними новинами про те, що, наприклад, «депутат Вельможний захворів коронавірусом».
Згідно декларацій Богдана Горбаня, у 2016-2018 роки, коли він близько спілкувався та співпрацював з Черненком та Хантілем, він активно вкладав гроші у купівлю вартісних годинників, таких як Audemars Piguet (від 10 до 300 тисяч доларів США), Hublot (від 7 до 70 тисяч доларів США,) та Ulysse Nardin (від 5 до 190 тисяч доларів США). Це при тому, що його заробітна плата в апараті Верховної Ради у 2018 році складала всього 152 тисячі гривень на рік, а дохід його ФОП, що займався діяльністю зі зв’язків з громадскістю — 182 тисячі гривень за 2018 рік.
Судячи з його сторінки в Instagram, Богдань Горбань має близькі стосунки з Оленою Мусійовською, що також значиться помічником народного депутата Сергія Вельможного та фігурує у ЗМІ як бізнес-леді та PR-менеджерка. Судячи з її соціальних мереж, Мусійовська веде розкішний образ життя, їздить на авто Mercedes–Benz CLA 200 2022 року та відпочиває у дорогих ресторанах столиці разом з Богданом Горбанем.
Аналіз всіх наявних відкритих даних щодо сайту «Антикор» та пов’язаних з ним осіб, приводить до висновку, що основними діючими особами, що стоять за незаконною діяльністю цього порталу по шантажу та вимаганню грошей з громадян України, та вигодонабувачами від цієї діяльності є Юрій та Богдан Горбані, Костянтин Черненко та Сергій Хантіль. Всі інші є помічниками та посередниками, що, скоріш за все, просто отримують свій відсоток з отриманих грошей від жертв вимагання.
Як Костянтин Черненко втік з України від кримінальної відповідальності
За даними BlackBox OSINT, один з основних фігурантів злочинної групи вимагачів «Антикору» Костянтин Черненко 18 січня 2021 року виїхав з України і більше додому не повертався. З того часу головним у діяльності порталу став Сергій Хантіль.
За місяць до того, як втекти з України, у грудні 2020 року Черненко, згідно даних Реєстру прав на нерухоме майно, за 74 тисячі 300 доларів продав свою квартиру у Броварах, яку він купив за 37 тисяч доларів в 2014 році, своїй цивільній дружині Марії Золкіній. Це — класична схема легалізації незаконно здобутих грошей, коли майно перепродається члену родини, аби «лівий» прибуток став мати законне джерело. Очевидно, що за допомогою такого фіктивного правочину зі своєю цивільною дружиною, Черненко готував собі легалізований капітал для життя закордоном.
За нашими даними, сьогодні Костянтин Черненко може проживати або в Туреччині, або в Німеччині, або в Польщі, де, згідно отриманих даних, 14 вересня 2020 року було зареєстровано компанію «INFACT SP. Z O.O.», в якій акціонерами виступили Костянтин Черненко (80% — 40 акцій загальною вартістю 4000 злотих) та Галина Золкіна (20% — 10 акцій загальною вартістю 1000 злотих), вірогідно — родичка цивільної дружини Черненка. Компанія, згідно польських реєстрів, займається діяльністю рекламних агенств, та зареєстрована у Варшаві.
Останній фінансовий звіт компанії вказує на падіння чистого виторгу від продажів на 49,74% у 2023 році, а чистий прибуток підприємства знизився на 145,27%. Негативне зростання у розмірі 74,37% було зафіксовано і у її сукупних активах. Скоріш за все, перед виїздом закордон Черненко створив цю фірму задля легалізації в Європі грошей, отриманих від незаконної діяльності порталу «Антикор».
Враховуючи, що перше кримінальне провадження проти «Антикору» за статтею «Вимагання» було відкрито у серпні 2019 року, а друге — 4 грудня 2020 року, скоріш за все, Костянтин Черненко, як особа, зв’язок якої з «Антикором» має найбільше доказів (заява на реєстрацію торгової марки від його імені, його банківські рахунки, з яких оплачувались послуги обслуговування серверного обладнання «Антикору»), вирішив сховатись від можливого кримінальної відповідальності та продовжити свою діяльність з-за кордону.
До слова, Марія Золкіна, цивільна дружина Черненка, судячи з її соціальних мереж, також проживає закордоном — у Великобританії.
Можливо, саме втеча Костянтина Черненка закордон, і завадила чотирьом кримінальним провадженням, відкритих по фактам вимагання грошей в громадян адміністраторами веб-сайту «Антикор», дійти до суду та логічного завершення притягнення винних до відповідальності (при тому, що в рамках досудового розслідування було здобуто безліч інформації та доказів). Однак ім’я Костянтина Черненка в базі розшуку громадян, що переховуються від органів влади, не значиться.
В рамках кримінального провадження № 12020100060003326 від 4 грудня 2020 року Печерський районний суд міста Києва навіть накладав арешт на майнові права інтелектуальної власності доменне ім’я веб-ресурсу antikor.com.ua, однак у березні 2021 року старший слідчий поліції, шо вів цю справу, з невідомих причин виніс постанову про закриття зазначеного кримінального провадження.
Таким чином визначена правоохоронцями поіменно злочинна група осіб, що під маскою антикорупційної діяльності займається систематичним вимаганням грошей з громадян України, продовжує існувати в тому ж вигляді та складі і по сьогоднішній день, що ми перевірили особисто за допомогою журналістського експерименту. Сподіваємось, ця публікація приверне увагу правоохоронних органів та змусить їх поновити розслідування та все ж таки притягнути винних до відповідальності.