Суддя Київського районного суду Одеси Дмитро Тішко через два тижні після того, як своїм рішенням захистив одеський двоповерховий пентхаус колишнього заступника міністра оборони рф Михайла Дмітрієва від передачі його в управління АРМА, придбав будинок площею 642 квадратних метри з басейном біля моря, що коштують в цьому районі близько 400 тисяч доларів. При цьому мати судді має російський паспорт та живе в анексованому Криму, періодично даруючи сину то квартиру, то мільйон гривень.
Як суддя Тішко зберіг пентхаус екс-заступнику міністра оборони рф
У червні 2024 року слідчі поліції та одеська прокуратура просили слідчого суддю Київського районного суду міста Одеса Дмитра Тішко передати двоповерховий пентхаус вартістю 1,5 млн доларів США, ща належить колишньому заступнику міністра оборони рф, в управління Агенству з розшуку та менеджменту активів, але суддя Тішко їм відмовив в цьому, посилаючись… на неможливість порушувати права росіянина.
З липня 2022 року одеська поліція розслідує кримінальне провадження за фактом фінансування дій, направлених на повалення конституційного ладу в Україні, в рамках якого виявила, що на території Одеської області знаходиться майно, що належить резидентам російської федерації. Зокрема, в Одесі був виявлений двоповерховий пентхаус площею 1012,6 квадратних метрів, ща належить громадянці росії, дружині Михайла Дмітрієва.
Михайло Дмітрієв — російський військовий діяч, генерал-лейтенант, з 1991 по 2000 займав посаду керівника інформаційно-аналітичного управління служби зовнішньої розвідки росії, з 13 листопада 2000 до 2004 займав посаду заступника міністра оборони російської федерації, одночасно з цим був головою комітету російської федерації по військово-технічному співробітництву з іноземними державами. З 9 квітня 2004 року по 24 травня 2012 року Дмітрієв займав посаду директора федеральної служби по воєнно-технічному співробітництву та заступника міністра оборони. Також був членом ради директорів промислової компанії рф АТ «Корпорация «Тактическое ракетное вооружение», діючий державний радник російської федерації 1-го класу. 7 грудня 2023 року Президент України наклав санкції на Михайла Дмітрієва строком на 10 років у зв`язку з його підтримкою збройної агресії рф проти України.
Аби приховати свій пентхаус в Одесі Дмітрієв свого часу оформив його на мати своєї дружини, після смерті якої квартира була переоформлена на дружину росіянина в якості спадщини. Після початку повномасштабної війни рф проти України Дмітрієв розпочав спроби продати пентхаус за 1 млн 500 тисяч доларів США, для чого найняв рієлтора.
2 квітня 2024 року слідчий своєю постановою визнав дану квартиру речовим доказом по справі, 4 квітня Київський районний суд Одеси наклав арешт на пентхаус Дмітрієва. І от в червні слідчий і прокурор звернулись до суду з клопотанням про передачу пентхаусу колишнього заступника міністра оборони рф в управління АРМА.
Суддя Дмітрій Тішко відмовив в задоволенні цього клопотання, пославшись на те, що попередній арешт на квартиру був накладений лише з забороною її відчуження на користь третіх осіб, що, на думку Тішко, не обмежує Михайла Дмітрієва та його дружину у праві продовжувати користуватись зазначеною квартирою. А тому, як вказує суддя в своєму рішенні, передача пентхауса в управління АРМА «може призвести до порушення основоположних прав власності» підсанкційного російського генерала.
Тільки вдумайтесь: український суддя у розпал війни рф проти України поставив українські національні інтереси нижче за права на власність поплічника путіна! «Необхідно забезпечити «справедливий баланс» між інтересами суспільства та правами конкретних осіб. Обмеження прав повинно бути обґрунтованим, пропорційним і суспільно необхідним», — пише суддя Тішко в своїй постанові.
Дійсно, відповідно до Постанови Кабінету міністрів України №613 від 11 липня 2018 року та положень статті 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передаються АРМА за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності — за рішенням слідчого судді. Тобто суддя мав повне право без згоди власника приймати таке рішення. Але Дмитро Тішко став на сторону Дмітрієва, зазначивши, шо «слідчий не надав докази на підтвердження того, що він звертався до власника для отримання його згоди на передачу майна в АРМА», а тому, зачепившись за це, вирішив залишити генералу Дмітрієву його пентхаус в Одесі.
Чому ж одеський суддя Дмитро Тішко взявся так люб’язно захищати права підсанкційного генерала, що займався виробництвом ракет, якими рф сьогодні нещадно обстрілює Одесу і всю Україну?
Як завдяки рішенню судді Тішко терорист втік на Донбас
Дмитро Тішко — далеко не взірець українського правосуддя. І червневе рішення на користь російського генерала — не перше в його досьє. В 2014 році, будучи ще суддею Центрального районного суду Миколаєва, Дмитро Тішко відпустив під домашній арешт підозрюваного у підготовці теракту в Миколаєві Костянтина Ковальова, що дозволило йому втекти на окуповану територію Донецької області, де він вступив у склад терористичної банди «Восток» і брав участь у боях проти української армії.
Ковальов, за даними слідства, протягом березня-травня 2014 року допомагав російським спецслужбам розхитувати суспільно-політичну ситуацію в Миколаєві, вербував мешканців міста для участі у проросійських мітингах та займався підготовкою збройного захоплення будівлі Миколаївської облдержадміністрації. Обираючи йому запобіжний захід, суддя Дмитро Тішко чомусь не звернув увагу на тяжкість злочину і на купу доказів його скоєння Ковальовим, наданих слідством, а зауважив, що Ковальов має постійне місце проживання, за яким характеризується виключно позитивно, виховує малолітню дитину і раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
Тому Тішко вирішив змилостивитись до підозрюваного у державній зраді і замість тримання під вартою відправив Ковальова під цілодобовий домашній арешт. «Вважаю що такий запобіжний захід цілком здатний запобігти встановленим ризикам (втечі підозрюваного)», — зазначив суддя у своїй постанові, і… помилився: Ковальов втік і в результаті був вбитий під час бойових дій під Донецьком. Як зазначало миколаївське видання «Преступности.НЕТ», це рішення Тішко викликало здивування навіть у його колег по суду.
Поблажливими до підозрюваних посібників окупантів булі і інші рішення Дмитра Тішка. У 2022 році одному з корегувальників ворожого вогню суддя призначив розмір застави всього у 200 тисяч грн, а другому — 400 тисяч грн, хоча прокуратура просила призначити заставу у 2 рази більшу. «Такого безмежного покриття зрадників навіть згадати не можу», — обурювався тоді місцевий миколаївський громадський активіст Дмитро Рябченко.
Мати українського судді Дмитра Тішка має російський паспорт
Що ж змушує суддю Тішко проявляти таке співчуття до росіян та тих, хто на них працює? Може, той факт, що мати судді є громадянкою рф? Так так. Тішко Ірина Вікторівна, що жила на момент анексії Криму та продовжує жити сьогодні в місті Керч, 29 травня 2014 року отримала паспорт громадянки рф № 03 14 972074 та ідентифікаційний податковий номер №911106757812, при перевірці якого на офіційному сайті федеральної податкової служби рф можна впевнитись, що і він, і російський паспорт Ірини Тішко мають дійсний статус і сьогодні.
Можна сказати — ну, діти не несуть відповідальності за своїх батьків. Якби не одне але. 3 лютого 2021 року суддя Дмитро Тішко видав довіреність строком на 10 років на ім’я своєї матері на представництво його інтересів в усіх державних, громадських, господарських та інших установах, підприємствах і організаціях в Україні та російській федерації. Вірогідно, це було зроблено для того, аби продати в Криму нерухомість, перереєстровану родиною Тішко за російськими законами.
Про це свідчить розміщене 21 листопада 2023 року оголошення на російському сайті «Мир квартир» про продаж квартири площею 69,7 квадратних метрів за 7 млн російських рублів (82 400 доларів США) за адресою місто Керч, вул. Генерала Петрова, 76. Саме за цією адресою і саме такою площею знаходиться квартира у спільній власності судді Дмитра Тішка та його матері Ірини Тішко на підставі свідоцтва про право власності від 6 квітня 1995 року, виданого трестом «Керчметалургбуд». Ця квартира була внесена суддею Тішко в його декларацію за 2023 рік, де він зазначив її вартість на момент набуття у 2006 році у розмірі 51 тисячі гривень (10 тисяч доларів на той момент).
4 квітня 2024 року це оголошення було знято з сайту, що вірогідно свідчить про успішний продаж квартири. А це означає, що український суддя та його мати не лише отримали дохід в країні-агресорі, а також сплатили податки від продажу майна на користь рф, бюджет якої витрачається на війну проти України. І буквально паралельно з цим цей же український суддя виносить рішення, яким стурбовано захищає права російського генерала на пентхаус в Одесі. На голову не налазить, правда?
Яке майно та витрати Дмитро Тішко не вніс у декларації
І поки ми чекаємо оновлень в декларації судді Тішка з даними про продаж нерухомості в окупованому Криму росіянам, в його вже поданих деклараціях можна знайти ще багато чого цікавого. Наприклад, те, що суддя, декларуючи своє майно або витрати, регулярно занижує їх вартість. Вірогідно, аби таким чином не пояснювати джерело своїх надприбутків, що дозволяють мати таке майно.
Або зовсім не декларує. Так, вихідець з Криму Дмітро Тішко одружений на одеситці, адвокаті Ірині Калугіній. Ше у 2012 році Тішко був призначений суддею Центрального районного суду Миколаєва, де пропрацював десять років аж поки не був переведений в Одесу. Однак свого житла у судді в Миколаєві не було, тому, очевидно, йому доводилось його орендувати. Так от до 2018 року Тішко не декларував, в якій квартирі живе та скільки грошей витрачає на її оренду.
Це стало однією з причин, чому Вища кваліфікаційна комісія суддів України в січні 2019 року визнала його недоброчесним і відмовила в подальшому проходження конкурсу на заняття посади судді Вищого антикорупційного суду України. Тоді комісія запитала Дмитра Тішко, чому він приховував від НАЗК витрати на оренду житла в Миколаєві, однак, як йдеться в рішенні комісії, «Тішко Д.А. не відреагував на це питання».
Тільки після цього випадку в свою декларацію за 2018 рік Тішко нарешті вніс квартиру площею 38,4 квадратних метри, яку орендував в Миколаєві, але… вирішив не вказувати, скільки на неї витратив. В 2019-2020 роках суддя з дружиною і сином вже жили в квартирі в рази більше — площею 171 квадратний метр, і на рік її оренда їм коштувала 150 тисяч 341 гривню, тобто 12,5 тисяч грн на місяць, що виглядає дуже сумнівною вартістю для квартири такого розміру.
Та сама історія сталась із земельною ділянкою в Одеській області площею в майже гектар, якою володіє дружина судді Ірина Калугіна з 2007 року. Про неї вони згадали лише в 2018 році, коли вона вперше з’явилась в декларації Дмитра Тішка. Може тому суддя Тішко в грудні 2019 року виніс комічне рішення, яким виправдав дільничого поліцейського, який порушив антикорупційне законодавство, не подавши декларацію, тому що «не знав про нього». Мовляв, я і сам забуваю декларувати, що вже там.
Як суддя Дмитро Тішко легалізує незаконні прибутки
В декларації судді за 2020 рік вказано, що Тішко з дружиною придбали два автомобіля — Infiniti QX50 2018 року випуску за 17,7 тисяч доларів і Toyota Land Cruiser Prado 2020 року випуску за 47,5 тисяч доларів. Але це — явно занижені ціни за такі автомобілі: сьогодні Infiniti QX50 2018 року можна купити за 45 тисяч доларів новий з салону, або в середньому за 30-35 тисяч доларів вживаний. За 17 тисяч доларів таку машину знайти неможливо. Підтвердженням тому — той факт, що через рік сам же Тішко продав свій Infiniti громадянці Оксані Бириловій вже за майже 39 тисяч доларів — тобто, за ринковою вартістю.
І це ще не все. В лютому 2021 року у власність родини судді перейшла квартира площею 50,3 квадратних метри в Одесі від… матері Дмитра Тішка, тієї самої громадянки РФ Тішко Ірини Вікторівни. Невідомо, чи це була її квартира, чи це вона купила її і продала сину за безцінь. Але в декларації суддя вказав її вартість на момент набуття у власність — 203 тисячі 260 грн, тобто всього 7,4 тисяч доларів по курсу на той момент. Можна лише позаздрити такій знахідці. Такі операції з машинами і квартирами виглядають не інакше як легалізація незаконно отриманих прибутків. Чи треба говорити про те, звідки вони можуть братись у судді? Особливо такого, що полюбляє приймати рішення на користь підозрюваних?
До слова. В 2021 році мати Дмитра Тішка, російська пенсіонерка, подарувала йому 999 тисяч 620 грн. Видно, варіанти, як оформити гроші на той момент закінчились, і прийшлось вдатись до подарунків від громадян рф.
Ну і вишенька на торті. 20 червня 2024 року, акурат через 2 тижні після винесенного суддею Тішком рішення на користь російського генерал-лейтенанта Дмітрієва та його пентхаусу за 1,5 млн доларів, сім’я Тішка придбала великий будинок 642,5 квадратних метрів та земельну ділянку під ним в 1000 квадратів в мальовничому районі Одеси, всього в 10 хвилинах пішки від моря у провулку Дачному, 1. Згідно договору купівлі-продажу, такий маєток з басейном обійшовся судді всього в 5 млн 720 тисяч грн, тобто 141,5 тисячі доларів. Але таких цін за будинки з басейном в цьому районі, та й ще такою площею просто немає. Ринкова вартість такого будинку — не менше 400 тисяч доларів.
Але зрозуміло: вкажеш реальну вартість — почнуться питання, звідки гроші. Бо зарплата судді Дмитра Тішко сьогодні складає в середньому 100 тисяч грн на місяць. Його жінка, працюючи адвокатом, офіційно отримує приблизно 1 млн грн на рік. Навіть якщо б вони витратили всі свої заощадження (а це 226 тисяч доларів та 21 тисяча євро готівки станом на березень 2024 року), цього б не вистачило.
Підсумовуючи, є тільки одне питання: чому досі діяльністю судді Київського районного суду міста Одеса Дмитра Тішка, що виносить рішення на користь російського генералу, а після цього купує собі маєток на березі моря за десятки мільйонів гривень, досі не займається Національне агентство запобігання корупції та Служба безпеки України?